Науковці обговорюють проблеми сучасної фітоморфології
14 квітня 2013 року на біологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу ІІ Міжнародна наукова конференція «Сучасна фітоморфологія», участь у якій взяли близько 260 студентів, аспірантів, науковців із понад 16 країн світу, зокрема Росії, Польщі, Румунії, Болгарії, Туреччини, Словаччини, Азербайджану, Казахстану, Латвії та Молдови. Особливістю конференції є новий формат її проведення – через модерні засоби комунікації та Інтернет. Зі вступним словом під час церемонії урочистого відкриття виступив декан біологічного факультету, кандидат біологічних наук Ігор Хамар, який привітав усіх присутніх із новопоставленим рекордом - цьогорічна Міжнародна конференція стала наймасштабнішою і найчисельнішою з усіх, які було проведено на факультеті - і побажав учасникам плідної праці та конструктивних діалогів. Ігор Степанович відзначив, що організатори вдало підібрали час для її проведення, адже «все починається з весни, все починається з продуцентів – рослин». Почесний директор Інституту екології Карпат НАН України, голова Львівського відділення УБТ, академік НАН України, професор Михайло Голубець закликав учасників конференції не забувати головної мети заходу – відродження і творення нового імпульсу для подальших досліджень у галузі геоморфології рослин, надання потужній львівській школі фітоморфології статусу міжнародної, виведення її до рівня відповідних провідних світових шкіл, адже «фітоморфологія живе та буде жити». Під час пленарного засідання у форматі жвавої дискусії науковці обговорили питання моноподіальної системи пагонів флори України, морфологічні особливості безстатевих репродуктивних органів мохоподібних та вертикальну зональність септальних нектарників. Під час засідання кожен учасник мав можливість дослідити конкретну сферу морфології рослин, аналізуючи особливості її фізіології та екології, а також морфологічну специфіку окремих видів флори. Конференція триватиме п’ять днів, включаючи урочисте відкриття, пленарні та секційні засідання, екскурсії стародавнім Львовом, тренінги й інтелектуальні симпозіуми для учасників з України та інших держав. ІІ Міжнародна конференція «Cучасна фітоморфологія» - вагома подія на біологічному факультеті, що засвідчує високий рівень її підготовки, плідна та копітка робота учасників та їхні яскраві враження від заходу, що, своєю чергою, відкриває перспективи для подальших напрацювань українських науковців у галузі фітоморфології.
___________________________________
2012
З 24 по 26 квітня 2012 року на базі кафедри ботаніки біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася перша міжнародна наукова конференція з морфології рослин «Сучасна Фітоморфологія». У роботі конференції прийняли участь понад тридцять вчених з України, Росії, Молдови, Азербайджану, Польщі та Великобританії. З привітальним словом до учасників конференції виступили проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Звенислава Ігорівна Мамчур, декан біологічного факультету Ігор Степанович Хамар та директор Державного природознавчого музею Юрій Миколайович Чернобай. Під час конференції було розглянуто актуальні питання сучасної морфології рослин та грибів, проблеми інтеграції результатів морфологічних досліджень з даними передових молекулярно-генетичних досліджень, а також проблеми застосування результатів морфології у таксономії рослин та грибів. Дослідники не оминули увагою й питання екологічної та прикладної морфології рослин. Зокрема, було виголошено наступні доповіді:
- Mitka J. (Cracow, Poland): «Aconitum in Central Europe: from Linnaean taxonomy to molecular markers»
- Pochynok T. (Lviv, Ukraine): «Is there a place for plant morphology in the contemporary research?»
- Савинов И.А. (Москва, Россия): «Уровни организации плода в семействе Celastraceae R.Br. и структурное разнообразие пиренариев в подсемействе Cassinoideae Loes.»
- Кондратюк С.Я. (Київ, Україна): «Філогенія і таксономія родини Teloschistaceae (Ascomycota): важливість монофілетичних груп»
- Ліханов А.Ф. (Київ, Україна): «Структурна організація нектарників Cobeae scandens Cav.»
- dos Santos P. (Edinburgh, UK): «Micromorphological evidence for androecium origin of Claytonia (Montiaceae) petaloids»
- Одінцова А.В. (Львів, Україна): «До питання про принципи класифікації синкарпних гінецеїв»
- Novikoff A.V. & Kazemirska M.A. (Lviv & Chernivtsi, Ukraine): «Vascular anatomy and morphology of the flower in Fritillaria montana Hoppe (Liliaceae)»
- Ругузова А.И. (Ялта, Украина): «Развитие женских генеративных структур Calocedrus decurrens (Torr.) Florin и Thuja occidentalis L. в условиях южного берега Крыма»
- Прокопів А.І. (Львів, Україна): «Структурна організація пагонових систем Gentiana L.»
- Макаренко Р.О. і Савчук О.П. (Київ, Україна): «Клонування і молекулярно-генетична характеристика послідовностей ДНК хлоропластів та мітохондрій Deschampsia antarctica Desv.»
- Кондратюк Т.О. (Київ, Україна): «Ідентифікація видів комплексу Cladosporium sphaerospermum за морфологією та молекулярною філогенією»
- Пірогов М.В. (Львів, Україна): «До методики визначення ліхенофільних грибів»
- Беднарська І.О. (Львів, Україна): «Методика аналізу анатомічної будови листкових пластинок вузьколистих костриць на прикладі популяцій Festuca valesiaca agg. (Poaceae)»
- Клименко О.М. (Київ, Україна): «Морфолого-анатомічні особливості наземних, плаваючих та придонних листків Nuphar lutea (L.) Smith.»
- Задорожна Д.В. (Донецьк, Україна): «Мінливість морфометричних параметрів листка Platanus ×acerifolia Willd. в урбанізованому середовищі м. Донецьк»
- Недуха О.М. (Київ, Україна): «Ультраструктура поверхні епідерми плаваючих і підводних листків Trapa natans L.»
- Сосновський Є.В. (Львів, Україна): «Структурні особливості листка ліаноподібних фікусів (Ficus L., Moraceae Link)»
- Шамилов Э.Н., Абдуллаев А.С., Азизов И.В. (Баку, Азербайджан): «Антирадиантное действие экстракта растительного сбора на рост и развитие семян пшеницы»
Окрім усних доповідей, на конференції також було представлено постери:
- Sołtys-Lelek A. & Barabasz-Krasny B. (Ojców, Polska): «Taxonomic revision of roses (Rosa L.) of selected areas in buffer zone of the Low Tatras National Park (Slovakia)»
- Чобану К.К. (Кишинэу, Молдова): «Морфо-анатомическое строение листьев артишока (Cynara scolymus L.), вырщеного в условиях Республики Молдова»
- Stokłosa A. & Puła J. (Kraków, Polska): «Selected morphological traits of cheat (Bromus secalinus L.) and cereals grown in mixtures»
Після завершення роботи секцій конференції було проведено підсумкове засідання, на якому учасники мали змогу виступити з побажаннями та зауваженнями з приводу організації та проведення конференції. Під час обговорення було висловлено і підтримано пропозиції про щорічне проведення даної конференції, про необхідність подальшого впровадження англійської мови як основної робочої мови конференції, а також про необхідність організації спеціалізованих тематичних семінарів в межах даної конференції. ______________________________________________
24 квітня 2012 року на біологічному факультеті Університету відбулося урочисте відкриття першої міжнародної наукової конференції «Сучасна фітоморфологія», під час якої учасники заходу поділилися досвідом становлення та розвитку науки й обговорили її найновіші тенденції.
Привітала учасників конференції проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат біологічних наук Звенислава Мамчур, яка наголосила на важливості конференції і подякувала всім, хто взяв участь у заході.
Декан біологічного факультету Ігор Хамар поділився досвідом проведення конференцій на факультеті, зазначивши, що тільки під час живого спілкування можна отримувати вагомі результати наукових досліджень: «Надзвичайно приємно констатувати, що у нас є хороша співпраця із багатьма навчальними установами, адже нові ідеї і рішення народжуються лише тоді, коли ми зустрічаємося й обговорюємо найновіші досягнення і тенденції будь-якої науки».
Про значення фітоморфоології розповів директор Державного природознавчого музею НАН України Юрій Чернобай. Зокрема Юрій Миколайович зазначив, що у музейній справі важливе рецепторне сприйняття рослинного світу: «Для нас дуже важливо, як людина сприймає рослинний світ, адже кожна рослина несе в собі певний семіотичний сигнал».
Представники Азербайджану І. Азісов й А. Абдуллаєв розповіли про наукові дослідження рослинного світу у їхній країні.
Після пленарного засідання робота конференції триватиме за чотирма секціями, під час яких науковці обговорять важливі тенденції розвитку фітоморфології, проблеми становлення науки, теоретичні основи й історію структурних досліджень рослин, грибів і лишайників, а також застосування досліджень в інших галузях ботаніки, екології, мікології та ліхенології.
